"не бойся, милая, мы их всех убъём!"
Комментарии

2005-01-05 21:37

Гость

Шось тихо зашаруділо у куточку.

А потім піднялось до скронь й почало сіяти прекрасним сяйвом.

То 3 малесенькі пушинки бавилися в темряві, вони грали тільки їм відому гру.

дівчина посміхнулась й почала співати пісню про небо, про зоряне небо.

В тому далекому небі був її татко.

Він працював космонавтом, й кожної ночі приносив доньці пух з кильцят янголів, який знаходив поміж зорь.



хых.

а на самом деле тени остаются, там где их оставил хозяин.

И ждут его, ждут ...



__________________________________________________



Случайно нашла. пока лазила по старым записям.



Человечик, который это писал...если все еще меня читаешь...отзовись, пожалуйства...